підмовляти

підмовляти
-я́ю, -я́єш, недок., підмо́вити, -влю, -виш; мн. підмо́влять; док., перех.
Умовляючи, переконувати кого-небудь у чомусь, спонукати до певного вчинку, дії і т. ін. || Умовлянням таємно схиляти до чого-небудь недозволеного, підступного і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна помощь с курсовой?

Смотреть что такое "підмовляти" в других словарях:

  • відмовляти — я/ю, я/єш, недок., відмо/вити, влю, виш; мн. відмо/влять; док. 1) неперех., кому та з інфін.Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. 2) неперех. Говорити у відповідь; відповідати. 3) перех. Настійно переконувати… …   Український тлумачний словник

  • попідмовляти — я/ю, я/єш, док. Підмовити багато кого небудь …   Український тлумачний словник

  • підмовляти — підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити,… …   Словник синонімів української мови

  • відмовляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підмовляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідмовляти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • попідмовляти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відказувати — ую, уєш, недок., відказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) Говорити у відповідь, відповідати. || Відповідати на запитання письмово, листовно. 2) розм. Заповідати комусь що небудь перед смертю, залишати в спадок. 3) діал. Відмовляти. 4) розм. Те саме, що… …   Український тлумачний словник

  • підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… …   Український тлумачний словник

  • зіпрути — зіпруть, зіпре : (сперти, спирати що кому): заперечувати, відмовляти [VII] (що кому): заперечувати, відмовляти [VI] …   Толковый украинский словарь

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»